До лютого 2022 року сонячна станція для бізнесу була передусім інструментом заробітку на «зеленому» тарифі. Сьогодні логіка змінилася кардинально: енергонезалежність — це буквально питання виживання. Відключення світла означає зупинку виробництва, закриті магазини, зіпсований товар і втрачених клієнтів, тож дедалі більше компаній будують СЕС не для продажу енергії, а для себе.
Цьому сприяють одразу два фактори: непередбачуваність енергопостачання через постійні удари по інфраструктурі та зростання промислового тарифу на тлі загального подорожчання всього — від обладнання до логістики. У результаті акцент змістився з великих промислових станцій на компактні об'єкти, що закривають власні потреби конкретного магазину, складу чи виробництва.
АТБ: сонце як частина архітектури нових магазинів
Найбільша торговельна мережа країни підійшла до питання системно. До кінця зими 2026 року АТБ вже має 213 сонячних станцій на своїх магазинах: 210 — класичні дахові СЕС, ще три реалізовані за форматом carport, коли панелі встановлюють прямо над парковкою. На 2026 рік у планах — додати станції ще на 21 магазин.
До кінця 2025 року мережа вклала у власну генерацію та накопичення енергії понад 342 млн грн, а сумарна потужність обладнання досягла 20,5 МВт. Це закриває 20–25% енергопотреби магазинів: середня станція АТБ потужністю близько 100 кВт здатна давати магазину до 72 МВт·год на рік. Причому це вже не окремі пілоти — власна СЕС включена у стандартний проєкт будівництва всіх нових магазинів мережі.
Епіцентр: від п'яти станцій до десятків мегават
«Епіцентр» почав із п'яти станцій майже на 6 МВт ще у 2023 році, встановивши тоді 10 тисяч панелей на дахах гіпермаркетів. До кінця вересня 2025-го мережа вже мала 15 МВт власної генерації на дев'яти об'єктах, вклавши в них $6 млн.
Плани на перший квартал 2026 року були значно амбітнішими — запуск ще 30 МВт потужностей, для чого потрібно було залучити $44 млн інвестицій.
Сільпо: обережний, але зростаючий прогрес
«Сільпо» не розкриває деталей своєї сонячної стратегії так само охоче, як конкуренти, але динаміка помітна: якщо на кінець 2024 року власні СЕС були лише у трьох супермаркетах, то на початок березня 2026-го їх кількість зросла до 13.
Vodafone і Київстар: два різні підходи до однієї проблеми
Мобільні оператори вирішують одне завдання — енергонезалежність мережі — цілком по-різному.
Vodafone Україна пішов прямим шляхом: до кінця червня 2026 року компанія оснастила сонячними станціями сто веж мобільного зв'язку, як і анонсувала ще у жовтні 2025-го. Сумарна потужність — 360 кВт, що покриває близько 30% енергоспоживання обладнання. У компанії наголошують, що це лише перший етап «зеленої» модернізації мережі.
Київстар обрав принципово іншу модель: замість будівництва станцій для власного обладнання компанія скуповує вже готові СЕС, щоб диверсифікувати портфель і знизити операційні ризики, пов'язані з нестабільністю енергосистеми. Енергія при цьому йде не на потреби зв'язку, а в загальну мережу — так оператор частково хеджує ризики коливань цін на електроенергію. Наприкінці травня 2026 року Київстар оголосив про купівлю шести станцій у Львівській області сумарною потужністю 105 МВт, а раніше, у грудні 2025-го, — про придбання СЕС потужністю близько 13 МВт.
lifecell: пілот, який поки не отримав продовження
Ще у жовтні 2022 року lifecell тестував панелі на базових станціях півдня України — площею 84 м² та потужністю 16 кВт, з накопичувачами, що дають до 36 годин автономної роботи. Проте розвитку проєкт поки не отримав: нових релізів на цю тему не виходило, а у квітні 2025-го компанія лише побіжно згадала той пілот трирічної давнини, зробивши акцент на інших способах резервного живлення — батареях і генераторах.
ОККО: економіка, яка вже окупається
Мережа автозаправних станцій займається сонячною генерацією довше за багатьох — з 2021 року. За п'ять років ОККО вклала у СЕС понад $3 млн, і, за словами компанії, економія на електроенергії вже дозволила повернути основну частину цих інвестицій.
Протягом 2025 року станції з'явилися ще на 64 АЗК, довівши загальну кількість комплексів із власною генерацією до 265, а сумарну потужність — до 6 МВт. Це покриває 8,4% енергопотреб мережі. До кінця 2026 року ОККО планує довести кількість заправок із СЕС до понад 300, вклавши в це ще $0,5 млн.
Показовий приклад — станції в Ірпені та Гатному потужністю 69 і 48 кВт з перспективою зростання до 100 кВт: уже зараз у пікові години вони закривають до половини власного споживання комплексу.
Метінвест і Kernel: від планів до диверсифікованих проєктів
«Метінвест» поки на стадії планування: навесні 2025 року компанія заявляла про намір побудувати станції на 23,8 МВт (Центральний ГЗК) та 13,3 МВт («Каметсталь»), а влітку 2026-го — ще про один проєкт на 37 МВт, локація якого поки не розкривається.
Агрохолдинг Kernel налаштований масштабніше: наприкінці зими 2026 року компанія анонсувала будівництво станції на 250 МВт у Чернівецькій області — цю енергію планують продавати в загальну мережу. Паралельно Kernel тестує сонячні панелі датського виробництва на вантажівках, розраховуючи знизити витрату палива та викиди транспорту на 7%. Ще один пілот реалізовано на елеваторах: 100 кВт у Кіровоградській області та 150 кВт — у Полтавській, цього вже достатньо для живлення технологічних процесів. Окремо компанія анонсувала програму підтримки енергостійкості громад — перші €2,5 млн спрямують на будівництво сонячних станцій для соціальних та освітніх закладів.
МХП і загальна картина по країні
МХП, міжнародний гравець у сфері харчових та агротехнологій, ввів в експлуатацію 15 МВт сонячних потужностей для власних потреб лише за 2024 рік.
Загалом картина по країні підтверджує тренд: протягом 2025 року в Україні встановили близько 1,5 ГВт нової сонячної потужності — майже вдвічі більше, ніж роком раніше (800 МВт). На початок 2026 року сумарна потужність української сонячної енергетики оцінюється приблизно у 8,35 ГВт.
